Якщо ти тут вперше, ось кілька минулих постів, які можуть бути корисними:

• B2B чи B2C PM? Пройди Чеклист і Обери, Що Тобі Підходить

• Про Що Насправді Product Management?

• CustDev (КастДев): Як Зрозуміти Людей і Побудувати Той Самий Продукт

• Design Thinking: Як Мислити Як Продакт

Підписуйся, якщо ще не в списку — і поїхали 👇

Subscribe now

Чув про Double Diamond?

Це та сама модель з двома ромбами, яку всі обожнюють малювати на дошках:
один ромб — для дослідження проблеми, інший — для її вирішення.
Вона всюди: UX-курси, стратегічні воркшопи, книжки про дизайн-мислення.

Але що, як я скажу, що UK Design Council насправді її не вигадала?
Що це радше акуратна візуалізація ідей, які існували десятиліттями — просто запакованих у форму, зрозумілу кожному? І що з того часу ця концепція не раз еволюціонувала — аж до системного дизайн-мислення?

Якщо хочеш зануритися в усю історію — як з’явився Double Diamond, чому він досі актуальний і як трансформувався у Systemic Design Framework — зазирни на офіційну сторінку UK Design Council або прочитай дослідження Benjamin P. Taylor про його інтелектуальні витоки.

А моя ціль — як завжди — заощадити тобі час і перейти одразу до суті:
Чому Double Diamond став культовим у продуктовій роботі? Що насправді за ним стоїть?
І головне — як використовувати його в реальній роботі, а не перетворювати на догму?

Double Diamond (подвійний діамант)

Double Diamond (також відомий як подвійний ромб) — це проста чотириетапна модель для проектування та вирішення продуктових проблем.

Чотири етапи моделі Double Diamond

Ось суть цього процесу:

Read more

Якщо ти тут вперше, ось кілька минулих постів, які можуть бути корисними:

• Double vs. Triple Diamond: Як мислення в три етапи змінює продуктову гру

• Про Що Насправді Product Management?

• Design Thinking: Як Мислити Як Продакт

• B2B чи B2C PM? Пройди Чеклист і Обери, Що Тобі Підходить

Підписуйся, якщо ще не в списку — і поїхали 👇

Share

Уяви, що ти будуєш міст через річку.
Ти не знаєш, яка вона широка, наскільки сильна течія, з чого складається дно.
Але починаєш будівництво, сподіваючись на краще.

А тепер уяви, що ти спершу дослідив річку: виміряв глибину, проаналізував течію, обрав правильні матеріали.
Якому мосту ти б довірив більше?

З продуктом усе так само.
Якщо ти не розумієш своїх користувачів — ти будуєш міст у нікуди.
Він може виглядати круто — але ним ніхто не захоче користуватись.

🔷 Ця стаття — твій перший крок, щоб не потрапити в цю пастку.
Ось що розберемо:

✔️ Чому інтерв’ю з користувачами — один із найсильніших інструментів у тулкіті продакта
✔️ Як вони допомагають на кожному етапі — від ідеї до запуску
✔️ Які помилки допускають навіть досвідчені PM-и (і чим це закінчується)

Якщо ти вже розумієш “навіщо” і хочеш одразу перейти до “як” —
глянь наступну статтю, де ми занурюємось у практику: як писати хороші питання, уникати розмитих формулювань і правильно проводити інтерв’ю [link].

Чому пропуск інтерв’ю — це ризик для твого продукту

У тебе з’явилась геніальна ідея.
Ти розповів про неї друзям — і почув у відповідь:

“Ого, звучить круто! Я б точно користувався!”

Ти шість місяців будував. Витратив десятки тисяч доларів. Запустився… і
ніхто нічого не хоче. Тиша.

Що пішло не так?

Ти повірив словам, а не поведінці. Люди часто кажуть, що щось їм цікаво — але це зовсім не означає, що вони справді будуть цим користуватись. А тим паче — платити.

Ось кілька класичних сценаріїв провалу, яких можна було б уникнути завдяки інтерв’ю:

🛑 Вирішуєш не ту проблему
Ти створив дейтинг-застосунок, який підбирає пари за коефіцієнтом IQ.
Думав, людям потрібні розумні розмови.
А насправді — вони просто хочуть швидкого матчу і гарних фото.

🛑 Проблема реальна, але не болить
Ти запустив інструмент для планування цілей у корпоративних командах. Люди кажуть:
“Корисно звучить.” Але на практиці їм цілком ок із Excel і Slack. Перемикатися — лінь.

🛑 Не можеш пояснити цінність
Ти створив платформу, яка пришвидшує роботу кол-центрів на 30%. Виглядає важливо, правда?
Але коли намагаєшся продати це B2B-клієнтам — вони не розуміють.
Бо ти говориш не їхньою мовою.

У всіх цих кейсах інтерв’ю допомогли б тобі побачити реальність —
до того, як ти спалив купу часу й грошей на неправильну фічу.

Де саме допомагають інтерв’ю з користувачами?

Перш за все — пам’ятай: інтерв’ю з користувачами — це не якийсь окремий ритуал. Це частина твого дослідницького процесу.

Перш ніж сісти говорити з людьми, тобі потрібно чітко розуміти:

– Яка твоя мета дослідження?
– Які гіпотези ти перевіряєш?
– Хто твоя цільова аудиторія?
– Які саме питання зараз справді важливі?

Якщо ти ще не відповів на ці запитання — тобі зарано робити інтерв’ю.
Інакше ти отримаєш просто купу випадкових, малозначущих відповідей.

Інтерв’ю з користувачами — це розмова, яка допомагає зрозуміти:

✔️ Які реальні проблеми в них є
✔️ Як вони зараз із ними справляються
✔️ Чому наявні рішення їм не підходять

Але це не просто “опитування думки”. Люди не завжди кажуть правду (про це поговоримо ще далі).

Хороше інтерв’ю — це спосіб прорізати поверхневі балачки і дістатись до тих інсайтів, які справді важливі.

Коли інтерв’ю критично важливі?

1️⃣ Product Discovery
Ти на самому старті. Потрібно з’ясувати, чи взагалі існує проблема.

2️⃣ Product Strategy
Ти вже знаєш, що проблема є — але ще не впевнений, яке рішення справді спрацює.

3️⃣ Go-to-Market (GTM)
Потрібно зрозуміти, як правильно позиціонувати й продавати продукт.

4️⃣ Pivot
Продукт не працює. Потрібно розібратись, чому — і куди рухатись далі.

🔥 Приклад: Instagram

Коли Instagram ще називався Burbn, він був переповнений фічами —
геолокація, чекіни, різні соціальні механіки. Команда думала, що користувачі хочуть гейміфікації.

Але інтерв’ю показали інше: людям просто хотілось викладати красиві фото.
Вони використовували застосунок лише заради фільтрів.

Тоді команда відкинула все зайве — і так народився той Instagram, який ми знаємо сьогодні.

Типові помилки під час інтерв’ю з користувачами

Навіть якщо ти знаєш, що інтерв’ю важливі — дуже легко зробити їх неправильно.
Ось найпоширеніші пастки:

🛑 1. Ти шукаєш підтвердження, а не правду

Ти питаєш:
— “Як тобі ідея нашого застосунку для знайомств?”

І чуєш у відповідь:
— “Звучить прикольно!”

Але це нічого не значить. Люди часто погоджуються з ввічливості або щоб просто підтримати розмову.

👉 Що робити замість цього:
Не питай, чи подобається їм ідея. Запитай:
✔️ “Коли востаннє у тебе була така проблема?”
✔️ “Як ти її вирішив?”
✔️ “Що в тебе не спрацювало?”

🛑 2. Ти питаєш про майбутнє замість минулого

Люди жахливо передбачають власну поведінку.
Вони скажуть, що заплатили б — але коли справа доходить до діла, нікого немає.

🔥 Приклад: Airbnb
На початку команда запитувала власників житла:
— “Чи здали б ви свій дім туристам?”

Усі відповідали “так”... але ніхто не зареєструвався.

Лише коли команда почала питати про поведінку в минулому, вони дізнались, що людей турбують безпека й юридичні ризики.

👉 Як це виправити:
✔️ Питай про те, що вже траплялось у минулому, а не про гіпотетичне
✔️ Використовуй техніку “5 Чому”, щоб докопатись до суті

🛑 3. Ти говориш не з тими людьми

Класична помилка: інтерв’юєш друзів, колег або просто перших-ліпших.

🛑 Створюєш продукт для HR-менеджерів? Не говори з девелоперами.
🛑 Цілишся у фрилансерів? Тоді забудь про офісних працівників із 9 до 17.

👉 Як це виправити:
✔️ Йди туди, де твої справжні користувачі (Reddit, LinkedIn, Telegram, тематичні форуми)
✔️ Обирай людей, які вже намагалися вирішити цю проблему

🛑 4. Ти проводиш інтерв’ю без чіткої мети

Ще одна пастка — інтерв’ю заради інтерв’ю.
Ти не розумієш, що саме хочеш дізнатись — і в результаті отримуєш хаотичну розмову й розмиті “інсайти”.

👉 Як це виправити:
✔️ Сформулюй чітке дослідницьке питання до початку
✔️ Фокусуйся на конкретному досвіді користувача — а не на абстрактних ідеях

🛑 5. Ти робиш поверхневі висновки

Якщо твій “інсайт” звучить як

“Люди замовляють доставку їжі, бо вони голодні”,
це означає, що твоє інтерв’ю не копнуло достатньо глибоко.

👉 Як це виправити:
✔️ Не зупиняйся на тому, що люди роблять — дізнайся, чому вони це роблять
✔️ Аналізуй повний контекст, у якому вони ухвалюють рішення

Що далі?

Навіть досвідчені продукт-менеджери — ті, хто запускав продукти на мільйони —
часто уникають або недооцінюють інтерв’ю з користувачами.

Чому?

З мого досвіду, я чув таке:

🛑 “Я вже запускала продукти на мільйони. Я знаю, чого хочуть користувачі.”
Це класичний confirmation bias — ми шукаємо підтвердження своєї правоти,
а не шукаємо правду.

Але ринки змінюються. І користувачі — теж.
Те, що працювало вчора — може не злетіти завтра.

🛑 “Це занадто довго й складно.”
На перший погляд, інтерв’ю здаються нескінченними балачками, які важко проаналізувати.

Але от іронія: вартість помилки в 10 разів більша, ніж вартість нормального інтерв’ю.

🛑 “Давайте просто запустимо MVP і подивимось, що буде.”
Але запускати MVP без перевіреної гіпотези — це просто гра в рулетку. Ти ніби в ціль намагаєшся влучити… але навіть не знаєш, у що стріляєш.

Чому інтерв’ю насправді ігнорують

Користувацькі інтерв’ю здаються простими — але саме в цьому й підступ.

👉 Усе ламається на дрібницях:

❌ Невдало сформульовані запитання спотворюють реальність
❌ Невірна аудиторія веде до хибних інсайтів
❌ Поверхневий аналіз не дає справжніх мотивацій

Саме тому ми готуємо продовження — практичний гайд з проведення інтерв’ю.

У наступному матеріалі покажемо:

✔️ Як створити інтерв’ю-гайд, який реально працює
✔️ Типові помилки у формулюванні запитань — і як їх виправити
✔️ Як структурувати інтерв’ю, щоб отримати чіткі, корисні інсайти

📌 Готовий(а) до “Як”?

Користувацькі інтерв’ю — це не просто розмови.
Це методика. Це мислення.

Якщо їх проводити правильно, вони допомагають ухвалювати продуктові рішення,
що спираються на реальні дані, а не на здогадки чи інтуїцію.

Це був розділ про “Навіщо” — навіщо взагалі проводити інтерв’ю
і як вони можуть посилити або зламати твій продукт.

А тепер — до практики.

👉 Якщо ти готовий(а) зануритись у “Як”, ось наступні частини серії:

👉 [Практичний гайд з інтерв’ю — Частина 1: Підготовка та проведення]

Як спланувати інтерв’ю, написати вдалі запитання, знайти правильних людей
і провести розмову, що дасть справжній інсайт.

👉 [Практичний гайд з інтерв’ю — Частина 2: Аналіз та інтерпретація]

Як осмислити те, що почув(ла), побачити закономірності і перетворити “сире” інтерв’ю на продуктове рішення.

🔥 Хочеш зануритися глибше? Ось три книги, які точно варто прочитати:

📖 The Mom Test — Rob Fitzpatrick
Як ставити правильні запитання і отримувати чесний зворотний зв’язок.

📖 Lean Customer Development — Cindy Alvarez
Як перевіряти гіпотези, не витрачаючи зайвого часу й грошей.

📖 Talking to Humans — Giff Constable
Як знайти правильних людей для інтерв’ю і справді зрозуміти, що вони говорять.

Дякую, що читаєш Atomic Product.

Якщо відгукнулось — напиши, поділись думками або розкажи, як ти сам/сама підходиш до інтерв’ю з користувачами.

До зв’язку,
— Дмитро

Share

Якщо ти тут вперше, ось кілька минулих постів, які можуть бути корисними:

• Double vs. Triple Diamond: Як мислення в три етапи змінює продуктову гру

• Про Що Насправді Product Management?

• CustDev (КастДев): Як Зрозуміти Людей і Побудувати Той Самий Продукт

• B2B чи B2C PM? Пройди Чеклист і Обери, Що Тобі Підходить

Підписуйся, якщо ще не в списку — і поїхали 👇

Subscribe now

Уяви, що ти створюєш власний продукт — скажімо, мобільний застосунок, який допомагає людям вчитися грати на гітарі. Як переконатися, що користувачі справді знаходять у ньому цінність, а не просто завантажують тому, що “друг сказав, що це прикольно”?

Ось тут і з’являється Design Thinking. Він не дає тобі збудувати щось, що нікому не треба, — і натомість веде до реальних інсайтів від живих користувачів.
Тож сьогодні поговоримо: що таке Design Thinking, звідки він узявся, як працює — і чому кожен успішний продакт має його знати.

Що таке Design Thinking?

Ідея Design Thinking виникла ще в 1960-х, але по-справжньому популярною стала в 1990-х — завдяки IDEO (одній із топових дизайн-консалтингових компаній у світі) та викладачам Стенфорду, таким як Девід Келлі й Террі Віноґрад.
Суть? Розв’язувати реальні проблеми реальних людей — глибоко розуміючи їхні потреби та больові точки.

Design Thinking особливо корисний для продуктових команд, бо:

• Допомагає швидко тестувати ідеї без величезних бюджетів

• Призводить до рішень, які люди справді хочуть

• Сприяє міжфункціональній співпраці в команді

Багато відомих компаній давно користуються цим підходом. Наприклад, Airbnb застосував Design Thinking, щоб зрозуміти, чому користувачі не бронюють житло — і повністю переробив досвід пошуку. IBM впровадила метод у свою культуру, щоб створювати інтуїтивно зрозумілі інтерфейси. А Apple? Для них Design Thinking — це вже стандарт у поліпшенні продуктового досвіду.

Суть проста: сьогодні Design Thinking застосовують у всіх сферах — від теху й фінтеху до медицини й далі.

Design Thinking vs. Double Diamond

Деякі продакти можуть плутати Design Thinking із фреймворками типу Double Diamond чи Triple Diamond. Усі вони справді про вирішення проблем — але фокусуються на різному.

Read more